ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ:

Українська Православна Церква (УПЦ) є незалежною і самостійною в своєму управлінні та устрої.

Самостійність і незалежність УПЦ в управлінні поширюється на канонічну, богослужбову, господарську, фінансову, духовно-освітню сфери внутрішнього життя її єпархій.

ЩО ЦЕ ЗНАЧИТЬ?

Органами церковної влади і управління УПЦ, тобто її «Керівним центром», є її Собор УПЦ і Синод УПЦ, очолювані її Предстоятелем,
що носить титул «Блаженнійший митрополит Київський і всієї України».

Центр управління УПЦ знаходиться в м. Києві.

Предстоятель УПЦ обирається виключно українським єпископатом.

Архієреї (єпископи) УПЦ обираються лише Синодом УПЦ.

Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, а також про визначення їх територіальних кордонів приймаються Синодом УПЦ.

В УПЦ діє власна церковно-судова інстанція, тобто УПЦ має власний церковний суд.

У межах УПЦ такі канонічні заборони, як довічна заборона в священнослужинні, виверження з сану, відлучення від Церкви, накладаються винятково єпархіальним архієреєм з наступним затвердженням митрополитом Київським і всієї України і Синодом УПЦ.

Канонізація святих української землі проводиться рішенням Синоду УПЦ.